Рослинний світ                         

     Хто побував хоч раз в НПП «Черемоський», той на все життя запам’ятає гірські стрімкі вершини та скелі, глибокі ущелини. Ніколи не забуде краси дрімучих лісів з гордими смерековими деревостанами. Посеред океану оксамитових смерекових лісів, мов сонячні озерця на небі, яскравими барвами квітів виграють полонини. Квіти, квіти… Безкрайнє море квітів посеред зелені запашних трав.

     Серед насиченого видового різноманіття рослинного світу НПП «Черемоський» вагому частину становлять види, занесені до Червоної книги України, яких на території національного парку налічується 55 видів. Найбільш значущими представниками є такі, як чорнянка карпатська (Nigritella carpatica (Zapał.) Teppner), соссюрея різноколірна (Saussurea discolor (Willd.) DC.), скереда Жакена (Crepis jacquinii Tausch) та тирлич мішкоподібний (Gentiana utriculosa L.), місцезростання яких в Україні відомі тільки з території НПП «Черемоський». Територія національного парку набуває  особливої цінності у зв’язку з  високим ступенем насиченості  її флори ендемічними видами Карпатського регіону, яких тут зареєстровано 42 види (фіалка відхилена (Viola declinata Waldst. et Kit.), первоцвіт полонинський (Primula poloninensis (Domin) Fed.), приворотень буковинський (Alchemilla bucovinensis Sytschak), борідник шерстистоволосистий (Jovibarba hirta (L.) Opiz.), нечуйвітер оранжево-червоний (Hieracium     aurantiacum L.), тирличничок карпатський (Gentianella carpatica Wettst.), скорзонера рожева (Scorzonera rosea Waldst. еt Kit.), гвоздика скупчена (Dіanthus compactus  Kit.) та ін.

     Дуже багатою,  науково-цінною та  різноманітною  за своїм складом є рослинність на території комплексної пам’ятки природи місцевого значення "Білий потік", де відоме єдине місцезростання в Українських Карпатах язичника сибірського (Ligularia sibirica Cass.), а в Буковинських – товстянки альпійської (Pinguicula alpina L.) та інших багатьох видів занесених до Червоної книги України: зозульки серценосні (Orchis cordigera Fries), сверція багаторічна (Swertia perennis L.), веснівка дволиста (Mаjantheum bifolіum (L.) F.W. Schmidt), билинець довгорогий (Gymnadenia conopsea (L.) R. Br.), зозулині сльози яйцеподібні (Listera ovata (L.) R. Br.).

     Початок весни на теренах НПП "Черемоський" віщує  поява перших, тендітних квітів – первоцвітів. На хребтах Яровиця, Жупани можна спостерігати мальовниче цвітіння шафрану Гейфеля (Crocus heuffeliаnus Herb.). На протязі всього весняного періоду своєю незвичайною красою цвітіння вражають тирлич безстебловий (Gentiana acaulis L.), фіалка відхилена (Viola declinata Waldst. et Kit.) та ніжний первоцвіт полонинський (Primula poloninensis (Domin) Dostal), з початком літа - траунштейнера куляста (Traunsteinera globosa (L.) Rchb.), відкасник осотоподібний (Carlina acaulis L.). 

     Найціннішою окрасою території парку є мальовничий хребет Чорний Діл, який знаходиться на крайньому північному сході Мармароського масиву, - стародавнього ядра Карпатської гірської системи. На вершинах хребта у складі відкритих кальцефільних скельних угруповань зростає значна частина раритетного фітогенофонду НПП "Черемоський". Складовими кальцепетрофітних угруповань є такі раритетні види як билинець довгорогий (Gymnadenia conopsea (L.) R. Br.), плаун річний (Lycopodium  annotinum L.), ломикамінь волотистий (Saxifraga paniculata Mill.), cтародуб альпійський  (Laserpitium alpinum Waldst. et Kit.). Порівняно з іншими типами рослинних угруповань НПП площа їх незначна, але в межах Буковинських Карпат вони відомі тільки з цього регіону на г. Великий Камінь. Це один з найбільших за площею локалітетів такого типу фітоценозів в Українських Карпатах. Вони належать до формації Festuceta saxatilis Schur.  і занесені до “Зеленої книги України” (2009). Таким чином, фітоценози вапнякових скель хребта Чорний Діл мають виняткове созологічне значення, у зв’язку з тим, що в їхньому складі зростає велика кількість раритетних, зникаючих та ендемічних видів, значна частина з яких в інших регіонах Українських Карпат та й України в цілому відсутні, або ж відомі з поодиноких місцезнаходжень. Дані  види суттєво підвищують репрезентативність природно-заповідного фонду Українських Карпат.

     У межах НПП ростуть чотири види, занесені до Додатку І Бернської конвенції: гронянка багатороздільна (Botrychium multifidum (S. G. Gmel.) Rupr.), дзвоники ялицеві (Campanula abietina Griseb. et Schenk), язичник сибірський (Ligularia sibirica Cass.), рогіз шутлевортів (Typha schulttleworthii Koch et Sond.). Чотири види з території НПП "Черемоський" занесені до Додатків IIb і IVb Директиви ЄС про збереження типів оселищ та видів природної фауни і флори – це дзвоники пилчасті (Campanula serrata (Kit. ex Schult.) Hendrych), тоція карпатська (Tozzia carpatica Woł.), язичник сибірський (Ligularia sibirica Cass.) та арніка гірська (Arnica montana L.)

     До числа найбільш рідкісних видів флори національного парку, що потребують особливої охорони належать чорнянка карпатська  (Nigritella carpatica (Zapał.) Teppner), скереда Жакена (Crepis jacquinii Tausch), тирлич мішкоподібний (Gentiana utriculosa L.), соссюрея різноколірна (Saussurea discolor (Willd.) DC.), білотка альпійська (Leontopodium alpinum Cass.), орлики трчорніючі (Aquilegia nigricans Baumg.), костриця скельна (Festuca saxatilis Schur.), тонконіг Ремана (Poa rehmannii (Asch. et Graebn.) Woł.), дзвоники Кладни (Campanula kladniana (Schur) Witasek), смілкоквітка Завадського (Silenanthe      zawadskii   (Herbich) Griseb. et Schenk), кортуза Маттіолі (Cortusa matthioli L.), шолудивник високий (Pedicularis exaltata Besser).

     На протязі всього вегетаційного періоду рослинного світу фахівцями відділу науки НПП "Черемоський" безпосередньо проводяться наукові дослідження, впроваджуються новітні практичні заходи охорони для збереження й збільшення чисельності даних рідкісних і зникаючих "червонокнижних"  видів та всього видового багатства природно-заповідних територій, цілісності надзвичайно цінних природних екосистем даного регіону та забезпечення стабільного розвитку  у відповідності до  конвенції "Про охорону та сталий розвиток Карпат".