ГоловнаПро насФункціональне зонуванняПриродні особливостіДіяльністьЗапобігання проявам корупціїДля відвідувачівНовиниФотогалереяСпівробітництвоКонтакти
Останні новини
Сьогодні
Вийшов з друку ІХ том Літопису природи НПП «Черемоський»

    Літопис природи – це основний науковий звітний документ у національних природних парках та заповідниках. Підготовлено ІХ том звіту відповідно «Програми Літопису природи для заповідників та національних природних парків України» (2002) під загальною редакцією Т.Л. Андрієнко. В ньому висвітлено основні результати спостережень за природними процесами та явищами на території НПП «Черемоський» протягом 2019-2020 років.

7 травня 2021
8-9 травня - Всесвітній день мігруючих птахів (World Migratory Bird Day)

    Всесвітній день, присвячений мігруючим, або перелітним птахам, має свою унікальну історію. Офіційно він був проголошений у 2006-му році та з тих пір став щорічною міжнародною кампанією з підвищення обізнаності широкої громадськості про необхідність прийняття невідкладних заходів щодо охорони перелітних птахів та середовища їх безпосереднього мешкання. Відзначається як правило два дні, починаючи з другої суботи травня. У цьому році це 8-9 травня. Цей день присвячено даті підписання 10 травня 1906 року Міжнародного Договору про охорону птахів. Відзначення цього дня дає можливість кожному зробити свій внесок у зменшення загроз для птахів.

7 травня 2021
Заказник загальнодержавного значення - «Чорний Діл»

    Найціннішою окрасою території парку є мальовничий хребет Чорний Діл (47.766513, 24.961408), який знаходиться на крайньому північному сході Мармароського масиву, - стародавнього ядра Карпатської гірської системи. Побувавши на вершинах хребта, перехоплює подих, - відкриваються прекрасні панорами величавих Чорногірських та Яловичрських гір, шати смерекових лісів з зеленими полонинами, в травостої яких цвітуть і радують людське око рідкісні та найцінніші для науки, червонокнижні, дивовижної краси квіти.

Корисні посилання

                                                                                  Рельєф 

 

  Рельєф НПП «Черемоський» характеризується різноманітністю морфологічних форм і генетичних типів формування. Як один із фундаментальних складових частин природних ландшафтів, рельєф відіграє провідну роль у створенні особливих і неповторних рис природно-територіальних комплексів на території парку, надаючи їм естетичного та рекреаційного значення.
За фізико-географічним районуванням переважна більшість території парку знаходиться в межах Рахівсько-Чивчинської та Полонинсько-Чорногірської областей Українських Карпат, частина земель,  що ввійшла до складу без вилучення розташована в Зовнішньокарпатській області.

                                          Карта-схема основних елементів рельєфу
                                   національного природного парку «Черемоський»

   

 

  

Основними елементами рельєфу земель, що ввійшли до складу         НПП «Черемоський» з вилученням є субмеридіальні хребти Яровиця – Томнатик з абсолютною висотою 1574 м н.р.м. (г. Яровиця) та Чорний Діл – Жупани (найвища відмітка – 1480 м н.р.м.), які розділяють від сусідніх хребтів глибокі долини річок Перкалаб та Сарата з їх численними протоками. Найнижча відмітка національного парку в місці злиття двох вказаних річок та утворення Білого Черемошу – 947 м н.р.м., що свідчить про середньогірний характер рельєфу. НПП «Черемоський» розташований в діапазоні висот 947-1574 м н.р.м.
   

  

Рельєф правобережжя р. Сарата включно з пасмом Яровиця - Томнатик має м'який характер контурів, спричинений формуванням у флішових відкладах. Переважають схили різної стрімкості (5-15°), меншої у гребеневих частинах відрогів макросхилу, більшої в долинах бічних притоків. Ближче до гребеня стрімкість збільшується в цілому до 15-20°, але урвища відсутні. У вершинних частинах пасма збереглись давні поверхні вирівнювання, де переважаючими є відмітки 1480-1565 м, а коливання рівня гребеня не перевищує 80-100 м. Рельєф тут має вирівняно-випуклу форму.
Аналогічним є рельєф пасма Чорний Діл - Жупани, розділеного сідловиною верхів'їв р. Сарата. Тут теж добре збереглись давні платоподібні ділянки з мінімальними ухилами, однак загальний горбисто-хвилястий вигляд порушується гостроверхими стрімчаковими вершинами карбонатних кліпенів, найвиразнішими у вершинах Великого каменя (1453,6 м), Молочнобратського карстового масиву (1475 м), Сарати (1298 м). На тлі схилів вирізняються окремі потужні брили-відторженці, скельні вияди гравелітів. Самі схили стрімкіші - до 30-35°, місцями переходять в осипні урвища до 45-55° по північних схилах пасма Чорний діл поблизу поселення Перкалаб.