ГоловнаПро насФункціональне зонуванняПриродні особливостіДіяльністьЗапобігання проявам корупціїДля відвідувачівНовиниФотогалереяСпівробітництвоКонтакти
Останні новини
18 липня 2019
Перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів Черемоського НПП на 2019 р. Чернівецької області
Перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів Черемоського НПП на 2019 р. Чернівецької області
18 липня 2019
День «Не наступайте на бджіл». Вони дуже потрібні природі.
З усіх комах, що живуть на планеті, бджола – одне з найбільш корисних для людини. Бджола-трудівниця не тільки дарує цілющі і унікальні за своїм складом продукти, але і запилює  рослини, сприяючи продовженню життя на Землі.
8 липня 2019
Лелека чорний – рідкісний птах, який потребує охорони

Лелека чорний (Ciconia nigra) це птах, який за розмірами дещо менший за звичного нам лелеку білого (Ciconia ciconia), або по народному «чорногуза». Він має здебільшого чорне забарвлення з металічним блиском. Лише груди, черево, нижня частина хвоста та пахові пера білі, а дзьоб і ноги червоні. Маса тіла – близько 3 кг, довжина тіла – 95-100 см, розмах крил – 185-205 см.

Цей вид птахів вважається поширеним на усій території Чернівецької області (відомо про гніздування в межах області всього 8-10 пар). А от на території НПП «Черемоський» та Путильського району в цілому про останні зустрічі лелеки чорного відомо ще з кінця минулого сторіччя. Проте це не виключає можливість повторної появи цього потайного птаха у нашій місцевості під час прольоту чи на гніздуванні. Тому, варто знати, де можна зустріти лелеку чорного, як його впізнати, а головне як поводитись вразі знахідки, щоб не нашкодити рідкісному птаху та, куди про неї повідомити. Про це далі у цій статті.

 

Корисні посилання
« назад до переліку

18 червня 2019
Результати науково-дослідницької експедиції у Перкалабському ПНДВ
 

12 червня 2019 р. науковим співробітником НПП «Черемоський», к.б.н. Д.І. Юзик здійснено науково-дослідницьку експедицію до Перкалабського ПНДВ. Метою експедиції було провести моніторинг видового складу, чисельності та фенологічних явищ в житті біорізноманіття Парку на зоологічних та ботанічних постійних пробних площах, фенологічних пунктах та еколого-ценотичних трансектах шляхом пішохідної маршрутної екскурсії на маршруті Перкалабське лісництво – Кортузіанський водоспад – Білий Потік – Чорний Потік.

З безхребетних знайдено представника класу Павукоподібні та мушлю представника з класу Молюски. Окрім того, виявлено представників ентомофауни з рядів Лускокрилі (Lepidoptera), Двокрилі (Diptera), Прямокрилі (Orthoptera), Перетинчастокрилі (Hymenoptera) та Напівтвердокрилі (Hemiptera). Найбільш цікаві з них жалібниця (Nymphalis antiopa), сонцевик будяковий (Vanessa cardui), ведмедиця-господиня (Callimorpha dominula), коник зелений (Tettigonia viridissima), цвіркун польовий (Gryllus campestris), водомірка (Gerris costae), мурашка руда лісова (Formica rufa) та мурашка лісова темно-бура (Formica fusca).

Із земноводних в межах зоологічної постійної пробної площі та на фенопунктах спостерігала дорослих особин та пуголовків ропухи сірої (Bufo bufo).

Представників авіфауни реєструвала за візуальними спостереженнями та орієнтуючись на спів, рухаючись в одному напрямку без обмеження ширини трансекти із частими зупинками. Так, було виявлено на маршруті всього 21 вид птахів з рядів Голубоподібні (Columbiformes) – 1, Серпокрильцеподібні (Apodiformes) – 1, Дятлоподібні (Piciformes) – 2, Горобцеподібні (Passeriformes) – 17, а саме: припутня (Columba palumbus), серпокрильця чорного (Apus apus), жовнe чорнe (Dryocopus martius), жовну сиву (Picus canus), щеврика лісового (Anthus trivialis), плиску гірську (Motacilla cinerea), плиску білу (Motacilla alba), сойку (Garrulus glandarius), ворону сіру (Corvus cornix), крука (Corvus corax), вівчарика-ковалика (Phylloscopus collybita), горихвістку чорну (Phoenicurus ochruros), вільшанку (Erithacus rubecula), чикотня (Turdus pilaris), дрозда чорного (Turdus merula), дрозда співочого (Turdus philomelos), синицю чорну (Parus ater), синицю велику (Parus major), зяблика (Fringilla coelebs), снігура (Pyrrhula pyrrhula) та вівсянку звичайну (Emberiza citrinella).

Також зафіксовано цвітіння багатьох трав'янистих та декількох чагарникових рослин, у тому числі занесених до чинного видання Червоної книги України (зозулинець салеповий (Anacampis morio), зозульки травневі (Dactylorhiza majalis), билинець довгорогий (Gymnadenia conopsea)), ендеміків (фіалка відхилена (Viola odorata), арніка гірська (Arnica montana)) та фонових видів (конюшина лучна (Trifolium pratense), маргаритка багаторічна (Bellis perennis), вероніка дібровна (Veronica chamaedrys), дзвоники розлогі (Campanula patula), зірочник середній (Stellaria media), ломиніс (Atragena alpina), суниця лісова (Fragaria vesca), шипшина повисла (Rosa pendulina) та ін.).

Із однодольних виявлено ряску малу (Lemna minor).

Вищі спорові рослини були представлені папоротеподібними (Filicophyta) та хвощеподібними (Equisetophyta).

З грибів виявлено пластинчасті дереворуйнівні та шапинкові види.