Основні пункти проходження маршруту:

1. Перкалабське ПНДВ. (47.805647, 24.958545)

2. Водоспад «Кортузіанський».(47.793785 24.968240)
3. Комплексна пам’ятка природи “Білий потік”.(47.775224, 24.983303)
4. Кляуза на р. Сарата. (47.746665, 25.000700)
5. с. Сарата. (47.739724, 24.999689)

6. Жупани.(47.738808, 24.989251)

7. Джерело «Сарата 1»(47.741403, 24.984421), джерело «Сарата 2», джерело «Сарата 3».
8. с. Сарата - церква св. Івана Хрестителя (ок. с. Сарата - 47.738357, 24.997960).

9. Штучні перепади на р. Сарата. (47.738498, 24.997222)

10. Рекреаційне місце (урочище Порняла - 47.741422, 24.973288).
11.  Каплиця (підніжжя г. Яровиця -47.784439, 24.982977 ).
12.  Підніжжя гори Млаковата.
13.  Злиття річок Перкалаб і Сарата (витоки р. Білий Черемош - 47.806101, 24.961073)

Пункт 1. Початком веломаршруту є Перкалабське природно-охоронне відділення (ПНДВ).

Пункт 2. Водоспад «Кортузіанський» з чистою джерельною водою, якою можна втамувати спрагу: тип водоспаду - ступінчасто-каскадний, утворений гірськими породами: піщаниками, вапняками та сланцями. Загальна висота – 3,5 м, ширина кромки – 2 м, русла – до 1м, водність 0,02м³/с, постійно функціонуючий.

Пункт 3. Комплексна пам’ятка природи «Білий потік», де спостерігаються виходи карбонатів на поверхню ґрунту, що зумовлює формування різноманітних оаз рослинності. Серед них відоме єдине місцезростання в Українських Карпатах язичника сибірського (Ligularia sibirica Cass.), а в Буковинських – товстянки альпійської (Pinguicula alpina L.) та багатьох інших червонокнижних видів флори.

Пункт 4. На однойменній річці Сарата збереглися залишки греблі-гамованки. Використовувалися такі гідротехнічні споруди на карпатських річках для сплаву деревини з другої половини ХІХ століття до 70-их років ХХ ст. Зі зрубаних дерев’яних кругляків збивали пліт, який за течією річки Сарата, Білим Черемошем, Черемошем та Прутом сплавлявся аж до Чернівців. Робота бокораша (так називалася професія плотогона) на дарабі була надзвичайно складна та ризикована, проте й оцінювалася високо. Наприклад, за одноразовий сплав від Яловичори до кінцевого пункту в м. Чернівці керманич міг отримати зарплату, рівноцінну на той час вартості корови - це були великі гроші. Тому, незважаючи на небезпеку, чоловіки бралися за цю складну роботу, щоб забезпечувати свої родини. Гамованка на р. Сарата була однією з найкраще збережених. Мабуть тому з жовтня 2013 року зовнішньо-економічна асоціація «Новосвіт» розпочала роботи з відновлення греблі Сарата, з метою використання її для мінігідроелектростанції. На даний час ця гамованка перереконструйована в мініГЕС і ефективно функціонує.

Пункт 5. Пам’ятка природи «Жупани» (1488 м н.р.м.) являє собою мальовничу вапнякову скелю серед сінокісних лук. Площа цієї місцевості 2 га. В урочищі зростають цінні види флори занесені до Червоної книги України. Тут природою сформовано цінні ландшафтні комплекси та геологічні утворення.

Пункт 6. Джерело «Сарата 1» (0,5 га) – бромно-хлорно-кальцієва вода,  мінералізація 19,3 г/л.

Пункт  7. Джерело «Сарата 2» (0,5 га) - бромно-хлорно-кальцієво-натрієва вода,  мінералізація 27,6 г/л. Дебіт 15000 л/добу.

Пункт 8. Джерело «Сарата 3» (0,5 га) - бромно-хлорно-кальцієво-натрієва  вода, мінералізація 11,9 г/л.

Пункт 9. Штучні перепади на річці Сарата. Майстри з охорони природи НПП «Черемоський» споруджують дані перепади для створення більш сприятливих умов для розвитку цінного виду з родини Лососевих – форелі струмкової, яка водиться у високогірних річках Карпатського регіону.

Пункт 10. Сарата - найбільш віддалене і важкодоступне село Українських Карпат. На околиці села розташована церква церква Різдва св. Івана Хрестителя. Маленька церква скоріш нагадує каплицю — невеличка дерев’яна споруда, яку збудували віруючі горяни. На жаль, не вдалося знайти точного року будівництва цієї церкви, форми якої аналогічні до церков на території сусідньої Румунії. Ймовірно, зведена у ХІХ столітті. Невеликих розмірів тридільна одноверха церква з гранчастими бічними стінами. Станом на 2008 рік її зовнішні стіни були все ще під гонтами.

     Зовні у 2010 році відреставрована в автентичному гуцульському стилі. При вході на прицерковну територію, на дерев'яному каркасі розміщений старовинний дзвін. Біля церкви збереглися нечисленні старі румунські хрести давнього цвинтаря.
     Церква видніється на терасі невисокого лучного схилу, де влітку можна побачити цвітіння багатьох рідкісних, червонокнижних ендемічних видів флори та поспостерігати за польотами представників фауни.

Пункт 11. Рекреаційне місце (урочище Порняла).

Пункт 13. Гора Млаковата (1416 м н.р.м.). Гарна карпатська вершина, з якої відкривається панорама хребта Чорний Діл, який є заказником загальнодержавного значення, в межах якого зростає велика кількість червонокнижних видів рослин та поширено багато рідкісних видів тварин.

Зупинка 14. Поблизу Перкалабського ПНДВ закінчується велосипедний маршрут - біля головного в’їзду на територію НПП “Черемоський”, де бере свій початок найчистіша річка Європи - Білий Черемош, яка утворена злиттям річок Перкалаб і Сарата.